День захисника України

Народна мудрість стверджує, що земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити себе не може. Тому це святий обов’язок тих, хто живе, хто користується всіма її благами і дарами.

Це обов’язок, який виконують вірні сини України протягом усіх важких років становлення нашої держави – від козацтва й до сьогодення!

Саме тому напередодні 14 жовтня, Дня захисника України, в Вишнівській ЗОШ І-ІІІ ступенів під гаслом «Відповідь нескореного народу»  відбулися заходи,  приурочені цій даті. Вшанувати подвиг нескорених українців і висловити слова щирої вдячності  людям, які захищали Соборність  і незалежність України в ХХ столітті  й продовжують її відстоювати й сьогодні, зібралися вся шкільна родина та учасник бойових дій в зоні АТО – Матола Дмитро Вікторович на загальношкільній лінійці «Сила нескорених».

         Під час проведення заходу нагадали учням та постановлення української нації, імена героїв-захисників, історію свята Покрови, адже цей день став не просто державним святом, а на правду всенародним святом, бо захисниками незалежності та суверенітету України в наш час є військові й добровольці, волонтери, дорослі і  діти – всі ті, хто в різний спосіб наближають до перемоги.

Кращим учням школи було надане право покласти квіти до могил наших односельців, учасників АТО - Грінченка Миколи Вікторовича та Рябцуна Олександра Леонідовича .

Підсумком дня став велопробіг, який сприяв підготовці та загартованісті сучасної молоді до майбутніх випробувань, їх щиру любов до Батьківщини, шанування історії свого народу.

Сьогодні ми дуже вдячні тим, хто, ризикуючи власним життям, захищає нашу Україну, береже добробут в українських оселях та бореться за мир на рідній землі. Ми дякуємо солдатам України, які зараз перебувають у зоні АТО. Нехай ваші сила і мужність завжди опираються на любов та підтримку рідних і близьких людей. Міцного здоров’я, успіхів і надійного тилу! Нехай вам завжди буде кого захищати, але не буде від кого! А найголовніше – швидше повертайтеся живими і здоровими, бо вдома вас люблять і чекають!

Зустріч з воїнами АТО

«На захисті рідної землі»

Мета: виховувати глибокі патріотичні почуття, причетність і відповідальність за все, що  відбувається в країні, вдячність тим, хто віддав за неї життя; формувати активну громадянську позицію школярів щодо єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів, повагу, толерантність до інших   народів, віру в краще майбутнє України.

Хід заходу

 (Святково прикрашена сцена, підурочистумузикувиходятьведучі)

Вед.: Доброго дня шановнігості та всіприсутні.

Вед.: День захисникаУкраїни — свято, щовідзначається в Україні 14 жовтняу деньсвятоїПокровиПресвятоїБогородиціводночас з Днем Українськогокозацтва. З 2015 року неробочим днем. І є державним святом

ГімнУкраїни

Вед.: Пташка – від пташки, від зерня – зернина,

Паростоккожний з коріннябатьків.

Ти – Україна і я – Україна,

Іскравітчизни в горнилівіків.

Вед: Іздавнини, з докозацькихшляхів,

Рід воскресав ізнедолі, з руїни.

Серцем і плоттюусякрозумів:

Ти – Україно, і я – Україна.

На фоні мелодії, під супровід презентації учениця читає вірш «Я – Україна!»

Я - Україна. Просторибезмежні
Правого берегу, лівобережні.
Гордихсинів я з любов’юзростила -
Лишвберегти не змогла. Відпустила
В небо морозне, як гідності чин,
Крізьчорнупрірвупалаючих шин.
Впопільнусутінь, свинцемнашпиговану
Живими з убитимивщентпошматовану...

Йшли, ледьприкрившисьфанерним щитом,
Найкращі ,найвірні, найсвітлічолом,
Серцечиєзапалаловідвагою,
Міжпобратимівпідскорбними стягами...
В небе січневезграямисканули
Душігероїв. Злетіли... Й - розтанули.

Я – Україна. Свята я i грiшна.
Вліткуспекотна, зимою - заснiжена.
Хлібні лани і дивнії гори,
Синєє небо, синєє море…

Ніким не покорена, і незбагненна -
Жовта я сонцем, блакитна я небом.
Синамисвоїми й доньками прекрасна
Я чорно-багряна стаю, як нещасна.
Багряна відкрові і чорнавід горя -
Чорно-червонийколір в героя...
Я - Україна!

Я - Україна. Меніінтервенти
В коси вплітаютьфашистськіїленти.
І все сильнішестискаютьсякляті
Кільця удава – браттязатяті.
В спину наносятьменінові рани,
Ті, хто в душі не зреклися тирана,
Хизуючисьхтосвоїмизвитягами,
Землю мою стоптали і зрадили.
Бога забувшивже стали не братом
Браттяколишні. Зовітеся катом!

Тількибула я і буду - єдина,
Непереможна і нескорима!

Я - Україна!

2.  З березня 2014 року наша країна  знаходиться в станінеоголошеноївійни. Багатостражданьвипало на долю нашого народу за цей час, але він проявив свійнезламний дух.  Сьогодні на СходіУкраїнийдутьвійськовідії, точатьсякривавібої.  Там вирішується доля і майбутнєУкраїни. Сили АТО намагаютьсяпротистоятитерористам. На полібитви – захисники, воїни.

1. Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючивласногожиття, захищаютьненькуУкраїну. Це  бійці, щозізброєю в руках захищаютькрихкийсхідний кордон України, лікарі, які в повертаютьпоранених в АТО з того світу, волонтери, на плечах якихтримається наша армія.

2. Багато синів, наших земляків, пішли виконувати свій обов’язок перед Батьківщиною і з гідністю несли і несуть бойову службу у лавах Збройних Сил України. Серед них і 21 випускник нашої школи. До нас на зустріч  сьогодні завітали:

………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….................................................................................................................................................................

1.      Це не сон, не синдром маячні,

Ця війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

2.      Саме тут всі її вояки

Схід країни від зла захищають,

Бꞌються на смерть мої земляки,

Кров’ю землю святу поливають.

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддають найцінніше – життя,

України найкращі сини!

1. Багатьом із них, на жаль, не судилося повернутися живими. Вони полягли навіки. Серед них випускники нашої школи Грінченко Микола Вікторович та РябцунОлександр ЛеонідовичПрошу хвилиною мовчання вшанувати наших односельців, а також  всіх солдатів, які загинули  в  антитерористичній операції, захищаючи нас,і  які назавжди в нашій пам’яті залишаться героями.

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

2. Героями не народжуються. Героями стають. І ви, наші односельці, стали вже нашими героями, героями для всієї України.

(Виступучнів)

1.Скажи, солдате, як тибув на Сході?
У зиму цю, чи добре вдітийти?
Щоснилось у холодному окопі?
Як часто рідніслалитобілисти?
Патронів та жилетіввистачає?
Годуютьчим на ційвійнілихій?
Чибатьківхрест тебе оберігає,
Коли ти з ним ішов в запеклийбій?..

2.Якби не ти, війна б дійшла до Львова,
До Києва, Одеси і Карпат.
Не можунавітьпідібрати слова,
Як бідинаші б множились стократ.

3.Ти відсіч дав і ворог зупинився,
Не знав він, як воюютькозаки.
Тивистояв і розклад сил змінився,
Безсиліїхні танки й літаки.
Безсиліїхняжадібність та зрада,
Скаженалють і злоба зокрема.
За нами Бог, нескореність та правда,
За ними ж і минулого нема.

4.Прийшло велике горе на Вкраїну
в якій живу, люблю, і народився я
їїзагарбати, скоритихочутьнині
але ми разом, ми одна земля
І нашіхлопці стали захищати
ту рідну землю, ріднийсвій народ
ніхто не має права так казати
що ми не нація, тут коженпатріот

5.І я піду, візьму у руки зброю
нікому не дозволю так чинить
щобнашімами плакали від болю
ніхто не зможе нас скорить.
Люблю я ріднумову, свою землю
люблю свій край, люблю я свій народ
і буду завждизватисьУкраїнцем
бо я- своєїненькипатріот!

Пісня «Я люблю свою країну Україну»

1.      Впродовж 5 років кожен із нас  вмикав телевізор з надією на те, що саме сьогодні почуємо повідомлення про те, що закінчилися Ваші безсонні ночі під обстрілами, що і над Вашими головами там, на сході України, де виборюється право на наше щасливе майбутнє, усе скінчилося і більше не лунають вибухи, немає поранених, убитих, а народжується новий, мирний етап у розвитку нашої вільної, єдиної держави.

2. Дорогі наші воїни, наші захисники. Ми знаємо, що там на Сході усе по-іншому. Кожен ваш день, кожна ніч, проведені там, незабутні. Кожен Ваш крок, кожен вчинок заслуговують  найвищих  почестей і людської поваги, тому низько схиляємося перед Вами, наші захисники, наші воїни.

Привіт солдате! Ти мене не знаєш, 
Я просто дівчина, живу собі як всі, 
В моємумісті тихо, не стріляють 
Але війнаторкнуласядуші.

Чому пишу Тобі? Босерце просить,
Бо я так звикла, у віршах думки, 
В моїйкраїнісльози, біль і розпач 
І так нестримнопишутьсялисти.

Ти зараз там, на Сході, захищаєш 
Свою країну на передовій, 
Там дуже страшно, пострілилунають, 
Та тиідеш вперед, вперед у бій.

Тиборешся за волю України, 
За незалежність, за їїжиття 
І за майбутнєкожноїлюдини, 
А серед тих людей також і я.

Титільки повернись, благаю, чуєш, 
Ти не лети високо в небеса 
Бо тут, на ційземлі Тебе чекають 
Батьки, дружина, діти… вся сім’я.

І вся країна молиться за Тебе, 
ЩобшвидшеповернувсяТи живим
І я такожщоднямолюся небу, 
Аби в моїйкраїні настав мир… 

Я сподіваюсь, ці рядки почуєш,
А може, прочитаєш у листі, 
Я дякуюТобі, щозахищаєш 
Мою країну, дякуюТобі… 

2 Ведуча:  Сьогоднівсім нам треба гартуватися, допомагати один одному.Будьмомужніми, збережімо державу, збережімо себе. Ми віримо, що скоро закінчиться  АТО на Сходінашоїненькиі, що всі наші земляки, сини всієї України, усі до одного повернуться додому живими та здоровими

Учні:1. Дорогі наші хлопці-орлята,

Ми слідкуєм за вами щодня,
Молим Бога, щоб вас не здолати,

Щобскорішескінчиласьвійна.

2.На екрані  бачимщорання,

Як вибилися мужньо вночі,
Радості мало, хібащо страждання,

Але раді, що ви ще живі.

3.Вертайтесь, ріднії, живими! 
Хай янголи вас захищають,
Своїмикриламисвятими 
Від куль ворожихзакривають.

4.Вертайтеся, ріднії, живими,

Щобусмішкабула на лиці,
Вас чекаютькохані і мами,

Та ще в декогодітималі.

5.Ми бажаєм Вам щастя й здоров’я,

перемоги в страшнійвійні

Хай збуваютьсямрії, покинуть тривоги.

Хай завжди буде мир на землі!...

Пісня «»

Наприкінці нашої зустрічі  з  вами  хочеться ще  раз  висловити  слова  вдячності нашим воїнам-захисникам, за  ваші героїчні  подвиги,  за  наше  мирне майбутнє.

Слава Україні,

Героям слава.(всі разом)

  ВІРШІ ВЗЯТІ З ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ. 

    

Вшановуємо пам’ять В. О. Сухомлинського (до 100-річчя з дня народження українського педагога)

 28 вересня 2018 року виповнюється 100 років від дня народження видатного педагога сучасності, вченого, громадського діяча Василя Олександровича Сухомлинського.

Праця та творчий спадок В. О. Сухомлинського поширені не лише в Україні, а й за її межами, у зв’язку з чим передбачається відзначення цієї дати не лише на державному рівні, а й на міжнародному. Так, Комісія ЮНЕСКО по відзначенню Пам’ятних дат прийняла від Національної комісії України необхідні документи про відзначення цієї дати на своєму рівні; Національна академія педагогічних наук також долучилася до підготовки ювілейних заходів і направила документи про відзначення 100-річчя на розгляд у Комітет Верховної ради України  з науки і освіти.

  Творчість та педагогічну спадщину славетного педагога-гуманіста, педагога-практика ХХ століття важко переоцінити. Образ учителя в сучасних умовах зазнає значної трансформації і знаходиться в залежності від соціально-культурних змін, що відбуваються в суспільстві. Гуманістичні ідеї Сухомлинського – це ідеї майбутнього. Педагогічні надбання Василя Олександровича з кожним роком привертають все більшу увагу науковців як у нашій країні, так і за кордоном. Розроблена українським практиком педагогічна система збагатила педагогічну науку новаторськими ідеями й положеннями, значно розширила теорію та освітню виховну практику і була своєрідним революційним етапом розвитку вітчизняної педагогічної думки, що заслуговує сьогодні на нове осмислення.  

ДЕНЬ ВЕТЕРАНІВ ТА ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ

1 жовтня - ДЕНЬ ВЕТЕРАНІВ ТА ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ

"Поки ми молоді, старість бачиться нам такою далекою і навіть неможливою. Нам здається, що ми завжди будемо молоді, але… Роки минають швидко і в якусь мить людина починає розуміти, що вона поповнює ряди бабусь та дідусів." І. О.Решетовська     Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН, а в Україні це також і День ветерана.      Україна, як повноправний член ООН, підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і з 1991 щорічно відзначає цей день. Рішення про щорічне відзначення в Україні Міжнародного дня громадян похилого віку та створення належних умов соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян затверджено урядовою постановою від 26 вересня 1997 року № 1066 «Про щорічне відзначення Міжнародного дня громадян похилого віку».  Відповідно до Указу Президента України від 24 вересня 2004 року № 1135/2004 1 жовтня Україна відзначає і День ветерана.     Цей день – не лише можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства. Це і привід до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв’язку поколінь.       За міжнародною класифікацією, особою похилого віку вважається той, хто досяг 65 років. Таких у світі нині - понад 629 мільйонів, тобто майже кожна десята людина на Землі. До 2050 року число їх у багатьох розвинених країнах збільшиться вдвічі, а загальна кількість складе 2 мільярди осіб.       За даними Держкомстату України, кожен 5 мешканець – це особа похилого віку, шоста їх частина самотні люди. Половині із самотніх людей потрібна допомога в повсякденному житті, особливо сьогодні, коли для багатьох пенсіонерів основним джерелом існування є пенсія, розмір якої не забезпечує нормального життя. Понад  80% з них вимушені існувати нижче «межі бідності», отримуючи пенсії менше 915 тис.грн., що аж ніяк не може забезпечити достойної якості життя.        Багато літніх людей в Україні страждають від незадовільних житлових умов. Однією з найболючих проблем, що безпосередньо торкається всіх без винятку людей похилого віку, є недоступність адекватного медичного обслуговування. Всупереч конституційним нормам безоплатність лікарської допомоги лишилась фактично на папері. Ціни на ліки стають практично недоступними для людей з низькими доходами,  якими є переважна більшість пенсіонерів.      Демографічна ситуація, при якій населення планети старіє швидше, ніж молодіє, турбує міжнародну спільноту. ООН неодноразово розглядала цю проблему. Щоб тримати її під постійною увагою, Генеральна Асамблея ООН 14 грудня 1990 року постановила відзначати 1-го жовтня Міжнародний день осіб похилого віку. У цей день світ говорить про проведені активні дії щодо захисту інтересів людей похилого віку, створення для них прийнятних умов життя, про невирішене у цій сфері.      Надто важливою, на думку ООН, є потреба більш активного використання виробничого і творчого потенціалу тих, кому за 60. Завдяки цьому суспільство дає можливість особам пенсійного віку подолати складну психологічну межу старості, поставитися до неї як до особливого періоду життя, бути корисними і потрібними. Окрім того, працюючі пенсіонери, як платники податків, зменшують тягар соціальних витрат, що через низьку народжуваність все важчає на плечах молодших поколінь.     Ми мало замислюємося над тим, хто ж такі "особи похилого віку", чим маємо завдячувати їм. Передусім, це люди, які піднялися на найвищі вершини життя, з яких воно бачиться більш реальним, без оман. Їхнє найбільше багатство – досвід, знання, вміння, мудрість. Але найголовніше, що це покоління тих, хто на фронті чи в тилу, вистояли і зробили найбільший внесок у розгром гітлерівського фашизму. Цього не маємо забувати.     Бажаємо всім ветеранам України міцного здоров’я, добра, радості, довголіття, миру та злагоди у ваших душах. Нехай в цьому стрімкому світі завжди по-особливому світиться родинний теплий вогник – вічне джерело наснаги й любові.     Це люди, найбільше багатство яких - досвід, знання, уміння, мудрість. Нинішні «літні люди» є останніми носіями класичної культури межі ХІХ-ХХ століть, того часу, в якому понад усе були честь, вихованість, толерантність - ті духовні якості, завдяки яким вони гідно пройшли крізь всі жахи тоталітаризму, голодоморів, репресій та війн.     Життя швидкоплинне, і з кожним роком Ваша війна все далі йде в історію. І з кожним роком ми, нажаль, втрачаємо наших дорогих ветеранів – живих свідків тих подій, хто воював, йшов на смерть за свою країну, за рідний край.    Великий подвиг захисників і визволителів нашої держави назавжди збережеться в пам'яті українського народу. Кожен з нас береже в душі щиру гордість за батьків і дідів, які захищали країну, глибоку вдячність тим, хто вистояв і переміг у війні, хто віддав своє життя в ім'я миру і спокою, не доживши до сьогоднішніх днів. Ми схиляємось перед доблесними ветеранами. Ми в неоплатному боргу перед Вашими незгасаючими подвигами.     Від усього серця бажаємо Вам миру, добра і щастя! Бажаємо всім міцного здоров’я, добра, радості, довголіття, миру та злагоди у ваших душах. Нехай в цьому стрімкому світі завжди по-особливому світиться родинний теплий вогник – вічне джерело наснаги й любові. Із святом Вас!!!