Виховна робота в школі: День захисника України

Народна мудрість стверджує, що земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити себе не може. Тому це святий обов’язок тих, хто живе, хто користується всіма її благами і дарами.

Це обов’язок, який виконують вірні сини України протягом усіх важких років становлення нашої держави – від козацтва й до сьогодення!

Саме тому напередодні 14 жовтня, Дня захисника України, в Вишнівській ЗОШ І-ІІІ ступенів під гаслом «Відповідь нескореного народу» відбулися заходи, приурочені цій даті. Вшанувати подвиг нескорених українців і висловити слова щирої вдячності людям, які захищали Соборність і незалежність України в ХХ столітті й продовжують її відстоювати й сьогодні, зібралися вся шкільна родина та учасник бойових дій в зоні АТО – Матола Дмитро Вікторович на загальношкільній лінійці «Сила нескорених».

Під час проведення заходу нагадали учням та постановлення української нації, імена героїв-захисників, історію свята Покрови, адже цей день став не просто державним святом, а на правду всенародним святом, бо захисниками незалежності та суверенітету України в наш час є військові й добровольці, волонтери, дорослі і діти – всі ті, хто в різний спосіб наближають до перемоги.

Кращим учням школи було надане право покласти квіти до могил наших односельців, учасників АТО - Грінченка Миколи Вікторовича та Рябцуна Олександра Леонідовича .

Підсумком дня став велопробіг, який сприяв підготовці та загартованісті сучасної молоді до майбутніх випробувань, їх щиру любов до Батьківщини, шанування історії свого народу.

Сьогодні ми дуже вдячні тим, хто, ризикуючи власним життям, захищає нашу Україну, береже добробут в українських оселях та бореться за мир на рідній землі. Ми дякуємо солдатам України, які зараз перебувають у зоні АТО. Нехай ваші сила і мужність завжди опираються на любов та підтримку рідних і близьких людей. Міцного здоров’я, успіхів і надійного тилу! Нехай вам завжди буде кого захищати, але не буде від кого! А найголовніше – швидше повертайтеся живими і здоровими, бо вдома вас люблять і чекають!

Зустріч з воїнами АТО

«На захисті рідної землі»

Мета: виховувати глибокі патріотичні почуття, причетність і відповідальність за все, що відбувається в країні, вдячність тим, хто віддав за неї життя; формувати активну громадянську позицію школярів щодо єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів, повагу, толерантність до інших народів, віру в краще майбутнє України.

Хід заходу

(Святково прикрашена сцена, підурочистумузикувиходятьведучі)

Вед.: Доброго дня шановнігості та всіприсутні.

Вед.: День захисникаУкраїни — свято, щовідзначається в Україні 14 жовтняу деньсвятоїПокровиПресвятоїБогородиціводночас з Днем Українськогокозацтва. З 2015 року неробочим днем. І є державним святом

ГімнУкраїни

Вед.: Пташка – від пташки, від зерня – зернина,

Паростоккожний з коріннябатьків.

Ти – Україна і я – Україна,

Іскравітчизни в горнилівіків.

Вед: Іздавнини, з докозацькихшляхів,

Рід воскресав ізнедолі, з руїни.

Серцем і плоттюусякрозумів:

Ти – Україно, і я – Україна.

На фоні мелодії, під супровід презентації учениця читає вірш «Я – Україна!»

Я - Україна. Просторибезмежні
Правого берегу, лівобережні.
Гордихсинів я з любов’юзростила -
Лишвберегти не змогла. Відпустила
В небо морозне, як гідності чин,
Крізьчорнупрірвупалаючих шин.
Впопільнусутінь, свинцемнашпиговану
Живими з убитимивщентпошматовану...

Йшли, ледьприкрившисьфанерним щитом,
Найкращі ,найвірні, найсвітлічолом,
Серцечиєзапалаловідвагою,
Міжпобратимівпідскорбними стягами...
В небе січневезграямисканули
Душігероїв. Злетіли... Й - розтанули.

Я – Україна. Свята я i грiшна.
Вліткуспекотна, зимою - заснiжена.
Хлібні лани і дивнії гори,
Синєє небо, синєє море…

Ніким не покорена, і незбагненна -
Жовта я сонцем, блакитна я небом.
Синамисвоїми й доньками прекрасна
Я чорно-багряна стаю, як нещасна.
Багряна відкрові і чорнавід горя -
Чорно-червонийколір в героя...
Я - Україна!

Я - Україна. Меніінтервенти
В коси вплітаютьфашистськіїленти.
І все сильнішестискаютьсякляті
Кільця удава – браттязатяті.
В спину наносятьменінові рани,
Ті, хто в душі не зреклися тирана,
Хизуючисьхтосвоїмизвитягами,
Землю мою стоптали і зрадили.
Бога забувшивже стали не братом
Браттяколишні. Зовітеся катом!

Тількибула я і буду - єдина,
Непереможна і нескорима!

Я - Україна!

2. З березня 2014 року наша країна знаходиться в станінеоголошеноївійни. Багатостражданьвипало на долю нашого народу за цей час, але він проявив свійнезламний дух. Сьогодні на СходіУкраїнийдутьвійськовідії, точатьсякривавібої. Там вирішується доля і майбутнєУкраїни. Сили АТО намагаютьсяпротистоятитерористам. На полібитви – захисники, воїни.

1. Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючивласногожиття, захищаютьненькуУкраїну. Це бійці, щозізброєю в руках захищаютькрихкийсхідний кордон України, лікарі, які в повертаютьпоранених в АТО з того світу, волонтери, на плечах якихтримається наша армія.

2. Багато синів, наших земляків, пішли виконувати свій обов’язок перед Батьківщиною і з гідністю несли і несуть бойову службу у лавах Збройних Сил України. Серед них і 21 випускник нашої школи. До нас на зустріч сьогодні завітали:

………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….................................................................................................................................................................

1. Це не сон, не синдром маячні,

Ця війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

2. Саме тут всі її вояки

Схід країни від зла захищають,

Бꞌються на смерть мої земляки,

Кров’ю землю святу поливають.

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддають найцінніше – життя,

України найкращі сини!

1. Багатьом із них, на жаль, не судилося повернутися живими. Вони полягли навіки. Серед них випускники нашої школи Грінченко Микола Вікторович та РябцунОлександр ЛеонідовичПрошу хвилиною мовчання вшанувати наших односельців, а також всіх солдатів, які загинули в антитерористичній операції, захищаючи нас,і які назавжди в нашій пам’яті залишаться героями.

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

2. Героями не народжуються. Героями стають. І ви, наші односельці, стали вже нашими героями, героями для всієї України.

(Виступучнів)

1.Скажи, солдате, як тибув на Сході?
У зиму цю, чи добре вдітийти?
Щоснилось у холодному окопі?
Як часто рідніслалитобілисти?
Патронів та жилетіввистачає?
Годуютьчим на ційвійнілихій?
Чибатьківхрест тебе оберігає,
Коли ти з ним ішов в запеклийбій?..

2.Якби не ти, війна б дійшла до Львова,
До Києва, Одеси і Карпат.
Не можунавітьпідібрати слова,
Як бідинаші б множились стократ.

3.Ти відсіч дав і ворог зупинився,
Не знав він, як воюютькозаки.
Тивистояв і розклад сил змінився,
Безсиліїхні танки й літаки.
Безсиліїхняжадібність та зрада,
Скаженалють і злоба зокрема.
За нами Бог, нескореність та правда,
За ними ж і минулого нема.

4.Прийшло велике горе на Вкраїну
в якій живу, люблю, і народився я
їїзагарбати, скоритихочутьнині
але ми разом, ми одна земля
І нашіхлопці стали захищати
ту рідну землю, ріднийсвій народ
ніхто не має права так казати
що ми не нація, тут коженпатріот

5.І я піду, візьму у руки зброю
нікому не дозволю так чинить
щобнашімами плакали від болю
ніхто не зможе нас скорить.
Люблю я ріднумову, свою землю
люблю свій край, люблю я свій народ
і буду завждизватисьУкраїнцем
бо я- своєїненькипатріот!

Пісня «Я люблю свою країну Україну»

1. Впродовж 5 років кожен із нас вмикав телевізор з надією на те, що саме сьогодні почуємо повідомлення про те, що закінчилися Ваші безсонні ночі під обстрілами, що і над Вашими головами там, на сході України, де виборюється право на наше щасливе майбутнє, усе скінчилося і більше не лунають вибухи, немає поранених, убитих, а народжується новий, мирний етап у розвитку нашої вільної, єдиної держави.

2. Дорогі наші воїни, наші захисники. Ми знаємо, що там на Сході усе по-іншому. Кожен ваш день, кожна ніч, проведені там, незабутні. Кожен Ваш крок, кожен вчинок заслуговують найвищих почестей і людської поваги, тому низько схиляємося перед Вами, наші захисники, наші воїни.

Привіт солдате! Ти мене не знаєш,
Я просто дівчина, живу собі як всі,
В моємумісті тихо, не стріляють
Але війнаторкнуласядуші.

Чому пишу Тобі? Босерце просить,
Бо я так звикла, у віршах думки,
В моїйкраїнісльози, біль і розпач
І так нестримнопишутьсялисти.

Ти зараз там, на Сході, захищаєш
Свою країну на передовій,
Там дуже страшно, пострілилунають,
Та тиідеш вперед, вперед у бій.

Тиборешся за волю України,
За незалежність, за їїжиття
І за майбутнєкожноїлюдини,
А серед тих людей також і я.

Титільки повернись, благаю, чуєш,
Ти не лети високо в небеса
Бо тут, на ційземлі Тебе чекають
Батьки, дружина, діти… вся сім’я.

І вся країна молиться за Тебе,
ЩобшвидшеповернувсяТи живим
І я такожщоднямолюся небу,
Аби в моїйкраїні настав мир…

Я сподіваюсь, ці рядки почуєш,
А може, прочитаєш у листі,
Я дякуюТобі, щозахищаєш
Мою країну, дякуюТобі…

2 Ведуча: Сьогоднівсім нам треба гартуватися, допомагати один одному.Будьмомужніми, збережімо державу, збережімо себе. Ми віримо, що скоро закінчиться АТО на Сходінашоїненькиі, що всі наші земляки, сини всієї України, усі до одного повернуться додому живими та здоровими

Учні:1. Дорогі наші хлопці-орлята,

Ми слідкуєм за вами щодня,
Молим Бога, щоб вас не здолати,

Щобскорішескінчиласьвійна.

2.На екрані бачимщорання,

Як вибилися мужньо вночі,
Радості мало, хібащо страждання,

Але раді, що ви ще живі.

3.Вертайтесь, ріднії, живими!
Хай янголи вас захищають,
Своїмикриламисвятими
Від куль ворожихзакривають.

4.Вертайтеся, ріднії, живими,

Щобусмішкабула на лиці,
Вас чекаютькохані і мами,

Та ще в декогодітималі.

5.Ми бажаєм Вам щастя й здоров’я,

перемоги в страшнійвійні